Anna Gruver / Анна Грувер

#одназнас

дихає на замерзле зимове яблучко
заколисує його як вміє та як не вміє
зморщене від плачу морозне бліде біле
у раю такими яблучками годуватимуть їж не хочу
скільки витримають загрубілі зі скабками лопати долонь
чунями переступає а на лобі палає ліхтарик
аби висвітлити шлях де чути скрегіт коліщаток
на глибині шахти
видобувають чорний жіночий біль
палаючи він віддає тепло перетворюється на
золоті зуби золоті годинники золото золото золото
ненажерлива держава зверху потребує більше болю
і коли птахи відлітають у вирій її не беруть на крила
не жіноча ця справа шахтарська справа
так ще бабця казала штовхаючи вагонетку
прабабуся казала штовхаючи вагонетку до раю
ніби Єва штовхала вперед вагонетку жіночого болю
усередині чорного животу вугільної шахти
замерзлого зимового яблучка з землі
в одній темряві
в одній з нас 

#sheisoneofus

Translated from Ukrainian by Anna Gruver and Julia Kolchinsky Dasbach

breathing on a frozen winter apple
lulling it as she’s able and as she isn’t
the apple’s wrinkled from crying frosted pale-white
she will eat her fill of apples in paradise
how many will the rough shovels of her palms endure

stepping over and a flashlight burns on her forehead
illuminating the path where you hear wheels squeak
at the depths of the mine
they extract woman’s black pain
which radiates heat transformed into 
gold teeth a gold watch gold gold gold
the insatiable state above needs more pain

and when the birds fly away into the vortex they do not take her
on their wings
this woman's work is not a woman's work
so the grandmother said pushing the trolley
great-grandmother said pushing a trolley to paradise
as if Eve was pushing a woman's pain trolley forward
inside a coal mine’s black belly
the ground’s frozen winter apple 
inside one darkness
inside one of us

#жодназнас

не знає як позбутися страху перед світлофором
що підморгує червоним на порожньому перехресті
тіні кущів і димчаста тінь пішохода у капюшоні
проводжають до самого будинку
у щасливому випадку за зачиненими дверима
із дзеркала ліфту дивляться зіниці
розширені від неминучої зустрічі з черговим незнайомцем
вартові охоронці нічної небезпеки не сплять
дихання вартових наздоганяє у ванній
при спробі змити відбитки дотиків поглядів
і зняти захисну шкіру тонким лезом
біля вікон у лікарнях
у примірочних з однаковим одягом різного розміру
черги соцслужби зупинки офіси відділення поліції
звідусюди зустрічаються зіниці
у них на дні
#безсилля
#злість - spite
#страждання- suffering
#боротьба - struggle
і жахлива ніжність
зазирніть і побачите як насилля не відбувається з жодною із нас
не відбувається у провулках пролісках всередині ззовні
вбивство не відбувається з жодною із нас
з будь-якою із нас відбувається
кожна з нас повинна
жінка зобов’язана
вона мусить
ти
одна з нас

#sheisnoneofus

Translated from Ukrainian by Anna Gruver and Julia Kolchinsky Dasbach

doesn’t know how to get rid of the fear of traffic lights
winking red at an empty intersection
shadows of bushes and the smoky shadow of a hooded pedestrian
trailing her to the house

happily cased behind closed doors 
pupils look out from behind the elevator’s mirror 
dilated at an unavoidable meeting with another stranger
the night watchmen do not sleep
the breath of guards catches up to her in the bathroom

while trying to wash away prints of eye contact
and remove the protective layer of skin with a thin blade

near the windows in hospitals
in fitting rooms with the same clothing of different sizes
lines of social service offices police stations
pupils peer everywhere

at their depths

#powerlessness
#spite
#suffering
#struggle
and terrible tenderness

take a look and see how violence does not happen to any one of us 
does not happen in the alleys of snowdrops inside outside
murder does not happen to any one of us
it happens to any of us
each of us must
a woman must
she must
you are

one of us

Back to Issue IX…

Anna Gruver, a Ukrainian poet, writer, essayist, and translator, was born in 1996 in Donetsk. She is the author of the 2019 book of poems За вашим запитом нічого не знайдено (Nothing was found at your request). Her poems have been translated into English, French, Polish, Hebrew, Romanian, and Lithuanian. In 2019, Anna received third prize in the prestigious “Smoloskyp” literary competition for young writers. She was co-editor of the bilingual poetry journal Paradigma (2019- 2021). She is studying Hebrew Studies at the Jagiellonian University. Before the 2022 war, Anna lived in Kharkiv and Kyiv. She remains at present in Ukraine.

Julia Kolchinksy Dasbach emigrated from Ukraine as a Jewish refugee when she was six years old. She is the author of three poetry collections: The Many Names for Mother, winner of the Wick Poetry Prize (Kent State University Press, 2019), finalist for the Jewish Book Award; Don't Touch the Bones (Lost Horse Press, 2020), winner of the 2019 Idaho Poetry Prize; and 40 WEEKS, forthcoming from YesYes Books in 2023. Her poems have appeared in POETRY, Blackbird, American Poetry Review, and The Nation, among others. She holds an MFA from the University of Oregon and a Ph.D. in Comparative Literature from the University of Pennsylvania where she defended a dissertation titled: “Lyric Witness: Intergenerational (Re)collection of the Holocaust in Contemporary American Poetry.” She is the Murphy Fellow in Poetry at Hendrix College and recently relocated to Little Rock, Arkansas with her two kids, cat, dog, and husband.